Чорнобильська атомна трагедія

екологічна катастрофа планетарного масштабу

Philip Tovstogan/Student/National Chiao Tung University

Зміст:

  1. Причини аварії
  2. Хронологія подій
  3. Ланцюгова реакція – так чи ні
  4. Перші дні трагедії
  5. Можливість запобігти радіоактивному забрудненню
  6. Перспектива життя в зоні відчуження
  7. Довідка

Причини аварії «мирного атому» з планетарними катастрофічними наслідками для мільйонів людей і довкілля: технологічна недосконалість енергетичного об’єкта, чи проста людська недбалість?
За радянської доби словосполучення «мирний атом», «дешева електрика» були загальновживаною лексикою, що, безумовно, мала своє підгрунтя і психологічний вплив на свідомість широких верств населення. А питання « Що спричинило?» необхідно розглядати як у науковому, так і політичному ракурсах, зважаючи, безумовно, і на людський фактор. Отже, що ж відбувалося на чорнобильській АЕС трагічного квітневого дня? 25 квітня 1986 року на 4-м енергоблоці ЧАЕС  передбачалася зупинка реактора на планово-попереджувальний ремонт. Але перед заглушенням ядерної установки керівництво ЧАЕС планувало провести експеримент: відтворення ситуації, коли турбогенератор може залишитися без своєї рушійної сили, тобто без подачі пари, але при цьому за рахунок інерційного обертання ротора генератор певний час продовжує виробляти електроенергію, необхідну для власних потреб, зокрема, для забезпечення головних циркуляційних насосів.

Хронологія подій:
26-го квітня: експеремент тривав, але в якийсь момент реактор відреагував на команди операторів неадекватно…
На сьогодні спеціалістам - атомникам, вченим хронологія дій персоналу станції того трагічного дня відома до секунди. Отже, як розгорталися події на ЧАЕС в останні хвилини, секунди до аварії:
1год. 20хв. - для утримання потужності реактора з нього були видалені стрижні автоматичного регулювання, що було грубим порушенням інструкції експлуатації: працювати на реакторі без відповідного запасу стрижнів - поглиначів нейтронів, суворо заборонялося. На той час у реакторі знаходилися лише шість стрижнів, що вдвічі менше мінімально допустимої кількості.
1год. 23хв. 40сек. - керівник зміни 4-го енергоблоку, збагнувши небезпеку ситуації, дав команду натиснути кнопку найефективнішого аварійного захисту. Поглинаючі стрижні поповзли вниз до  активної зони, але через кілька секунд зупинилися.  Реактор вийшов з під контролю.
1год. 23хв. 44сек. - Потужність реактора різко зросла і близько в 100 разів перевищила проектну.
1год. 23хв. 45сек.- ТВЕЛи почали руйнуватися. У паливних каналах піднявся високий тиск.
1год. 23хв. 49сек. Паливні канали руйнуються.
Прогриміли два вибухи…

Чи були вони наслідком ланцюгової реакції?
Ні,  на щастя.  Перший – спричинила суміш, що утворилася в результаті накопичення водяної пари. Другий - розширенням парів палива. Вибухи зруйнували дах четвертого блоку. У реактор проникло повітря, почалася пожежа.
Вибухами  зруйнована активна зона реактора, ушкоджене реакторне відділення, генераторна етажерка, машинний зал інші обєкти.
Були також знищені бар'єри і системи безпеки, що захищають навколишнє середовище від радіонуклідів. Потужний викид активності з реактора вимірювався мільйонами кюрі на добу. Такі процеси тривали протягом 10 днів- з 26 квітня  по 06 травня, потім, завдяки вжитим заходам,  поступово зменшувалися.

Найхарактерніше для перших драматичних днів трагедії:
За короткий проміжок часу рівень радіаційної обстановки  в містах Чорнобиль і Припять вже був  відомий. Але люди не знали, що робити.  До приїзду Урядової комісії  ніхто з місцевих органів влади не брав  на себе відповідальність вжити заходи безпеки.
Уся система цивільної оборони виявилася цілком паралізованою. Не виявилося навіть працюючих дозиметрів. Завдяки мужності пожежників вдалося запобігли розвитку аварії .
27 квітня, о першій годині ночі, були зупинені реактори першого і другого енергоблоків. Почалися роботи з ліквідації наслідків аварії.
Безперечно, першочерговим завданням було проведення комплексу робіт, спрямованих на припинення викидів радіоактивних речовин. За допомогою військових вертольотів вогнище аварії гасилося тепловідвідними і фільтруючими матеріалами, що дозволило значно скоротити, а потім і ліквідувати викиди радіоактивності в навколишнє середовище.
Найбільш забрудненими виявилися покрівельні покриття даху 3-го енергоблоку. На нього потрапили осколки реакторного палива, шматки графітової кладки, уламки конструкцій тощо. Прибирали дах в основному військовослужбовці. Незважаючи на те, що їхня робоча зміна тривала від 20 секунд до 1 хвилини, багато з них, безумовно, знаходилися під впливом потужного радіаційного випромінювання.
Для повної безпеки роботи ЧАЕС, було прийняте урядове рішення закрити ушкоджений реактор спеціальним укриттям. Проект одержав інженерну назву “Укриття”, але широкому загалу він відомий як “Саркофаг”. У листопаді 1986 року "Укриття" було збудовано. Його висота — 61 метр, найбільша товщина стін - 18 метрів.

Чи можна було запобігти радіоактивному забрудненню значних територій навколишнього природного середовища?
На жаль, не можна зняти з шальок терез природні погодні фактори. І хоча в ті дні вживалися різноманітні запобіжні заходи впливу на атмосферу зокрема, в межах Києва з метою зменшення опадів, наслідки аварії для нашого довкілля - катастрофічні.
Забруднені радіонуклідами повітряні маси поширилися на значні відстані по території Білорусії, України і Росії, а також за межі Радянського Союзу. У багатьох країнах були зафіксовані незначні підвищення рівня радіації. Це було зареєстровано відповідними службами Швеції, Фінляндії, Польщі. Власне інформація про радіологічні зміни і вжиті заходи надійшла від 23 країн світу. Викиди радіоактивних речовин з ушкодженого реактора,  висота яких сягала близько 1200 метрів, потрапили в атмосферу (понад 190 тонн) і розсіялися по всій Європі і за її межами, включаючи Китай, Японію і США. Але найбільше постраждала Україна, особливо, Київська і Житомирська області. Загальна площа забруднення території України — 50 тис. км² у 12 областях.
Внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС було евакуйовано близько 116 тисяч чоловік із Прип'яті, Чорнобиля, понад 70 населених пунктів тридцятикілометрової зони, а також за її межами в Поліському районі Київської області. До речі, навіть у 1990 і 1991 роках тривало відселення людей із забруднених територій Київської і Житомирської областей.
Нанесені величезні збитки і довкіллю, проблеми якого, пов’язані з аварією на ЧАЕС, будуть розв’язувати не лише наші діти та правнуки, а й майбутні покоління.
Значна частина площ водозбору Дніпра і Прип'яті потрапила під  інтенсивне радіоактивне забруднення. Ось чому нижні ділянки Прип'яті, Дніпра і верхня частина Київського водоймища відійшли до З0-ти кілометрової зони відчуження.
Радіоактивне забруднення донних відкладень Київського водоймища досягло максимуму до середини літа 1986 р., коли концентрація цезію-137 на різних ділянках знаходилися в межах 185-29 600 Бк/кг. І сьогодні, приміром, в замуленому стані на дні Київського моря «зберігаються» сотні тонн радіоактивного бруду. Він — реальна радіаційна екологічна небезпека для понад 30-ти мільйонів населення України, яке користується водою з Дніпра.

Чи є перспектива розвитку і відновлення життя та повноцінної діяльності людей в зоні відчуження
Ну, перш за все, 30-кілометрова територія навколо ЧАЕС - це не мертвий острівець. Адже на атомній станції сьогодні працює обслуговуючий персонал, а це - понад п’ять тисяч чоловік. Окрім того, має свою інфраструктуру і зона відчуження - природні і зведені людськими руками об’єкти, водоохоронні та водоексплуатаційні споруди тощо. З огляду на це, хотів би зазначити, що Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління сьогодні може надати суттєву науково-технічну допомогу відповідним органам і службам у розв’язанні непростих питань, пов’язаних з підтриманням територій та розміщених на ній об’єктів у належному екологічному стані. Адже створений колективом вчених Академії науково-технічний комплекс апаратури «АЕРОГЕОНАВТ», змонтованої на базі безпілотного літака, дозволяє, приміром, за короткі терміни з висоти 100-3000 метрів обстежити відповідну місцевість, визначити стан та динамічні процеси в гідросфері зони і прилеглих до неї територій, місцезнаходження радіоактивних «могильників», сховищ радіоактивних відходів, з високою роздільною якістю відобразити стан об’єкта «Укриття», сформувати міграційну карту ґрунтових вод.
Сьогодні  зона має і пекучі проблеми, так би мовити, побутового характеру. Ми ж не можемо заплющувати очі на те, що на цій території знаходять для себе притулок, окрім самоселів, і мародери, і особи без постійного місця проживання (бомжі), і особи із злочинним минулим. Ліс наповнений хижаками. Тож 30-ти  кілометрова територія відчуження, попри все, живе своїм життям. І відомим, і потаємним.

Довідка:
Чорнобильська АЕС (ЧАЕС) розташована в східній частині  білорусько-українського Полісся на березі ріки Прип'ять, що впадає в Дніпро, знаходиться за 18 км від районного центра ─ м. Чорнобиль, південніше, за 112 км ─ м. Київ, а 100 км на схід – м. Чернігів.  Для білорусько-українського Полісся характерна порівняно невисока щільність населення - близько 70 чоловік на квадратний кілометр. До аварії на ЧАЕС в 30-ти кілометровій зоні мешкало  близько 100 тисяч чоловік.
До весни 1986 року на  ЧАЕС працювали чотири енергоблоки. 
Статистика: 28 вересня 1977 року був  включений в енергетичну систему СРСР 1-й турбогенератор. Чорнобильська АЕС дала країні першу електричну енергію. 24 січня 1978 року електростанцію вироблено перший мільярд кіловат-годин електроенергії. 21 грудня 1978 року здійснено пуск 2-го енергоблоку. 22 квітня 1979 року ЧАЕС виробила перші 10 мільярдів кіловат-годин електроенергії. 3 грудня 1981 року здійснено пуск 3-го блоку електростанції. 31 грудня 1983 року дав першу електроенергію 4-й енергоблок. 21 серпня 1984 року Чорнобильська АЕС виробила 100 мільярдів кіловат-годин електроенергії.

Станом на 1 січня 1986 року потужність чотирьох блоків станції становила 4 мільйони кіловат, що відповідало її проектній потужнос